- поцінувати
- —————————————————————————————поцінува́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поцінувати — у/ю, у/єш і поціни/ти, ціню/, ці/ниш, док., поціно/вувати, ую, уєш, недок., перех. і без додатка, розм. 1) Оцінити щось, роблячи опис майна. 2) тільки поцінува/ти, рідко. Дати оцінку кому , чому небудь … Український тлумачний словник
поцінований — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцінувати. || у знач. прикм. Поціноване майно … Український тлумачний словник
поцінити — див. поцінувати … Український тлумачний словник
поціновувати — див. поцінувати … Український тлумачний словник
поцінування — я, с., розм. Дія за знач. поцінувати … Український тлумачний словник
цінувати — I (давати оцінку кому / чому н., визнавати значення когось / чогось), цінити, поціновувати, оцінювати, оцінити, поважати II ▶ див. дорожити, оцінювати I, переписувати 2), поважати 1) … Словник синонімів української мови
оцінювати — I = оцінити, оцінувати (кого що визначати вартість кого / чого н.), поціновувати, поцінувати, цінувати, цінити, розцінювати, розцінити; примірятися, примірюватися, приміритися (до кого чого визначаючи придатність, цінність) II ▶ див. переписувати … Словник синонімів української мови